Сулейман воював, розширюючи кордони Османської імперії. А Роксолана писала йому ніжні листи.

"Мій Султане, - писала вона, - який безмежний і пекучий біль розставання. Рятуй мене, нещасну, і не затримуй своїх прекрасних листів. Нехай душа моя отримаэ хоч краплину радості від твоїх послань. Коли нам їх читають, твій слуга і син Мехмед і твоя рабиня і донька Міхрімах плачуть, сумуючи за тобою. Їх сльози зводять мене з розуму ".

"Моя дорога богиня, моя дивовижна краса, - відповідав він, - Султано,мого серця, мій найяскравіший місяцю, моїх бажань глибинних супутниця, моя єдина, ти мені миліше всіх красунь світу"